| Головна | Реєстрація | Вхід | RSS | Понеділок, 29 Квітня 2024, 07:41 |
Криворізька загальноосвітня школа I-III ступенів №61 КМР ДО | |
| Вітаю Вас Гість |
|
Новини бібліотеки З Днем народження, Кобзарю “І на оновленій землі врага не буде супостата , а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі!” І забудеться срамотня Давняя година, І оживе добра слава, Слава України. І світ ясний, невечерній Тихо засіяв… Обніміться ж брати мої. Молю вас, благаю Борітеся, поборете Вам Бог помагає.. Поборемо!  Небесна Сотня - це наш біль і наша гордість, це наші сльози і вдячність за все, що її бійці зробили для нас. Вони пожертвували своїм життям за щастя інших, за кращу долю для своєї держави. До дня вшанування трагічних подій на майдані 18-20 лютого 2014 року у шкільній бібліотеці організована книжково -ілюстративна виставка " Небесна Сотня - цвіт країни" Користувачі можуть ознайомитися з літературою. яка представлена на виставці: " Набесна Сотня", " Пробуждение", "Війна", " Иловайск", " Аєропотр", " Війна якої не було", " Книга пам'яті" Вони з нами - світлі воїни Небесної Сотні.  Різдво Христове – чудове свято любові та надії, яке шанобливо відзначають у колі родин і дотримуються усіх традицій цього дня. Для усіх православних Різдво – це найбільше свято в історії людства, свято на честь того, що сам Бог, Творець неба і землі, Всемогутній, втілився, став людиною, щоб спасти людей усього світу. У цей день прийнято вибачати образи минулого та дякувати тим, хто підтримував людину увесь рік. Проте Різдво ще й овіяне загадками та цікавими традиціями, які відрізняються залежно від регіону країни. Найцікавіші факти про Різдво Христове. 1. Історичний факт: християнське Різдво запозичене з давніх язичницьких культів. У дохристиянських релігіях так само святкувались народження богів – у давніх єгиптян святкували народження Осіріса, у давніх греків – бога вина Діоніса тощо. І дати цих днів народжень припадали традиційно на закінчення грудня – початок січня. 2. Один із найдавніших українських звичаїв – Вертеп. Історія вертепу в Україні бере свій початок, як мінімум, з XVII століття. 3. Перед Різдвом – 6 січня – традиційно святкують Святий вечір, обов’язковим атрибутом якого є 12 пісних страв на столі. Існують дві версії трактування цього числа: за однією – це кількість апостолів, а за іншою – кількість місяців у одному році. 4. Святкова ялинка насправді є атрибутом саме Різдва, а не Нового Року. Плутанина, яка є сьогодні, відбулася у далеких 30-х роках ХХ століття, коли радянська влада вела антирелігійну пропаганду та забороняла святкувати Різдво. У ті часи ставили ялинку на Новий Рік і забули, що зірка на верху дерева – це не просто прикраса і вже точно не символ тоталітарного режиму – а Віфлеємівська зоря. 5. На території Київської Русі Різдво почали святкувати у Х столітті, незадовго після хрещення. Проте всі свята у той час цілеспрямовано змішували із звичними народу – язичницькими святами. Так сталось із Різдвом – яке припадало на давнє свято Коляда. 6. У ніч перед Різдвом і добрі і злі духи блукають по світу, а кожен може обрати свій шлях: святкувати народження Христа за столом чи відправитись на шабаш до відьом. У цю ніч, сповнену потойбічних духів, найкращий час для гадань, які виявлялись, за віруваннями, найбільш правдивими. Традиція ворожити у цю ніч, давніша, ніж саме Різдво в Україні. Дівчата в нашій країні і сьогодні ворожать на свою долю. 7. Західна традиція класти подарунки дітям на Різдво у панчохи перед комином – теж мала б бути близькою по духу українцям. Адже вона бере свою історію не від Санти, а від святого Миколая – який є дуже шанованим у нашій країні. За легендою, він допоміг родині, у якій батько хотів видати заміж своїх доньок за чужих людей, аби врятувати їх від бідності. Святий Миколай підкинув їм через комин три мішечки з монетами, які впали прямісінько у панчохи, що сушилися причепленими під комином. 8. Одна із найдавніших сімейних традицій у переддень Різдва – після застілля з родиною нести вечерю хрещеним батькам. Брали кутю та інші страви і йшли в гості на декілька годин, але потім обов’язково вертались додому аби зустріти ранок Різдва з сім’єю. Після обіду вже могли навідати бабусь та дідусів, що живуть окремо або інших родичів. 9. Здавна повелося, що зустрічати Різдво годиться в святковому одязі, виставляти на стіл найгарніший посуд та стелити найновішу скатертину. А спізнитися до святкового столу було дуже поганою прикметою: будеш блукати десь на чужині весь наступний рік. 10. І найпрекрасніша традиція – колядки. У різних регіонах України вони відмінні, як і час для колядування – десь прийнято колядувати уже на Святвечір, а десь уже на Різдво та навіть наступний день. Адже це триденне свято.  Книжкова презентація«Книги-ювіляри 2022», тут зібрані книги українських та зарубіжних авторів. Усі такі різні книги, які свого часу вплинули на людей, суспільство і навіть цілі епохи. Вони і сьогодні допомагають прийняти важливе рішення, впоратися з певною проблемою, пізнати щось нове....  У неділю, 19 грудня, православні та греко-католики України відзначають День святого Миколая – святого 3-4 століть, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця. Віряни сьогодні намагаються відвідати богослужіння та звертаються з молитвами до святителя. Одна з головних традицій цього дня – подарунки, які діти вранці знаходять під своїми подушками. А неслухняним, за повір'ям, святий приносить різки.  10 грудня – День прав людини. Офіційно свято було проголошено у 1950 році з ініціативи ООН. Дату визначили на честь ухвалення у Парижі 1958 року Загальної декларації прав людини. Це міжнародний акт, згідно якому кожна людина має рівні права на свободу і відповідає перед цим законом.  ВЖЕ СКОРО РІЗДВО І НОВИЙ РІК… 9 грудня – День різдвяної листівки , як нагадування, що незабаром ми святкуватимемо світле свято Різдва . Саме цього дня 1794 року англійський художник Добсон для свого друга намалював першу різдвяну листівку. На картці було зображено зимовий пейзаж та сімейну сценку біля ялинки. Вітальна листівка – маленький, але дуже важливий елемент будь-якого свята, адже саме вона створює неповторну атмосферу урочистостей і навіть через багато років здатна воскресити у нашій пам'яті давно забутий святковий день. А різдвяна листівка здатна передати кожному, хто отримав її,чудове відчуття казки, дива та дитинства.  14 грудня – день, коли Українська держава вшановує героїчний подвиг учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Насамперед, це день мужніх та самовідданих людей, які у 1986 році прийняли доленосний виклик, щоб захистити не тільки Україну, але й усе людство від руйнівного впливу зруйнованого внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС 4-го енергоблоку. Силами понад 600 тисяч ліквідаторів за рекордно короткий термін, 206 днів, у 1986 році було побудовано об’єкт «Укриття». Це перша захисна споруда, яка дозволила пом’якшити згубний вплив мирного атома, що вийшов з-під контролю. Сьогодні наш обов’язок – пам’ятати про учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які є прикладом мужності, самовідданості та високого професіоналізму. У 2021 році 35-ті роковини від дня катастрофи планетарного масштабу. Від 26 квітня 1986 року – дня, який назавжди змінив історію Чорнобильської АЕС, змінив ставлення до використання мирного атома, змінив долі тисяч людей. Щодня, протягом останніх 35 років у зоні відчуження продовжують боротьбу з наслідками Аварії на ЧАЕС. Сьогодні щиро дякуємо і ліквідаторам, і міжнародній спільноті, яка допомагає Україні та українцям у нелегкій боротьбі із наслідками аварії на ЧАЕС.  6 грудня виповнюється 150 років від дня народження Миколи Вороного. Микола Вороний — український письменник, перекладач, поет, режисер, актор, громадсько-політичний діяч, театрознавець. Поет Микола Вороний один із представників Розстріляного Відродження, він увійшов в історію української ліератури як символіст. Микола Кіндратович Вороний народився 24 листопада (6 грудня) 1871 (на Катеринославщині, сьогодні це Дніпропетровщина) у сім’ї ремісника. Мати походила із роду Калачинських. Навчався у Харківському, пізніше — у Ростовському реальному училищі, був виключений за зв’язки з народниками, читання і поширення забороненої літератури. Три роки перебував під наглядом поліції із забороною вступати до вищих навчальних закладів Росії. Ще гімназистом почав писати вірші, захопився творчістю Т. Шевченка, театром М. Кропивницького, політичною літературою. Особливий вплив на формування світогляду поета справила творчість Кобзаря. Продовжував навчання у Віденському і Львівському університетах (філософський факультет). Працював бібліотекарем і коректором Наукового товариства імені Шевченка, режисером українського театру товариства «Руська бесіда», був актором театру. Також працював в редакції журналу «Життє і слово», де вів рубрику «Вісті з Росії». Був літературним та театральним критиком, перекладачем. Микола Вороний дійсно водив тісну дружбу з Іваном Франком, постійно листувався з ним, вважав його своїм учителем. Допомагав І. Франкові у виданні газети «Громадський голос» і «Радикал», деякий час був неофіційним редактором журналу «Зоря».  5 грудня виповнюється 90 років від дня народження Григіра Тютюнника. Народився Григір Тютюнник 5 грудня 1931 року в селі Шалівка на Полтавщині. Батько, Михайло Васильович, «напівмужик, напівінтелігент», як говорив про нього письменник, косив, теслював і нишком готувався до вчительського вузу. Мати полола, в’язала, поливала… Доля приготувала Григору багато випробувань, починаючи з раннього дитинства. Голод тридцять третього не обминув і Тютюнників-Хтудулів, як називали їх в селі: забрав старенького дідуся, а півторарічний хлопчина перестав ходити, говорити, навіть сміятися. Коли Григору було шість років, заарештували батька. Пам’ятав він, як одного холодного осіннього дня біг за возом, в якому везли безневинного тата. З тих пір Григір його так і не бачив. Батькові суджено було пройти всіма етапами «ворога народу», а в п’ятдесят сьомому році прийшов папірець, у якому сповіщалося, що Михайла Тютюнника реабілітовано посмертно. Усе своє життя письменник з теплотою і ніжністю згадував його: «Я тільки трішки-трішки пам’ятаю тата: вони були великі, і рука в них теж була велика. Вони часто клали ту руку мені на голову, і під нею було тепло й затишно, як під шапкою. Може, тому й зараз, коли я бачу на голівці якогось хлопчика батьківську руку, мені теж хочеться стати маленьким».    Що почитати на Хеловін? Пропонуємо вам підбірку книг, яка не тільки створить позитивну атмосферу в вашому домі, а й доведе, що це свято не таке моторошне, страшне і погане, як його малюють. Дитячі страшилки точно сподобаються поціновувачам лячних історій під вечір. Але ж не всі відьми хочуть когось з’їсти або ж нашкодити комусь. Ці книги можуть не те що сподобатись, а стати найулюбленішими. Читайте жахастики та готуйте цукерки  Чи знаєте ви як впливає на вас читання книг? І взагалі яку роль книги відіграють у вашому житті? Навіть тривалість життя залежатиме від того, скільки часу людина приділяє книгам. Доведено, що читання здатне запобігти такому захворюванню, як старече недоумство. Для багатьох людей читання — це найкращий вид відпочинку. Читання розвиває уяву та фантазію. У людей, які багато читають, великий словниковий запас. Вони легко висловлюють свою точку зору і правильно говорять. Читання підвищує грамотність. Читаючи текст, ми запам'ятовуємо, як пишуться слова, і не помиляємося. Також книги часто відповідають на питання, що нас хвилюють. Вони допомагають розібратися в собі, зрозуміти багатогранність і неповторність власного “Я”. Людині, яка читає багато і часто, навчитися будь-чого легше, ніж тій, яка не читає. Завдяки книзі ми можемо навіть подорожувати: у будь-яку точку світу, в минуле або навіть майбутнє. До того ж у компанії літературних героїв ви ніколи не відчуєте себе самотнім.Чи знаєте ви як впливає на вас читання книг? І взагалі яку роль книги відіграють у вашому житті? Навіть тривалість життя залежатиме від того, скільки часу людина приділяє книгам. Доведено, що читання здатне запобігти такому захворюванню, як старече недоумство. Для багатьох людей читання — це найкращий вид відпочинку. Читання розвиває уяву та фантазію. У людей, які багато читають, великий словниковий запас. Вони легко висловлюють свою точку зору і правильно говорять. Читання підвищує грамотність. Читаючи текст, ми запам'ятовуємо, як пишуться слова, і не помиляємося. Також книги часто відповідають на питання, що нас хвилюють. Вони допомагають розібратися в собі, зрозуміти багатогранність і неповторність власного “Я”. Людині, яка читає багато і часто, навчитися будь-чого легше, ніж тій, яка не читає. Завдяки книзі ми можемо навіть подорожувати: у будь-яку точку світу, в минуле або навіть майбутнє. До того ж у компанії літературних героїв ви ніколи не відчуєте себе самотнім.  Місячник краєзнавства Сьогодні ми згадуємо людину, яка навіки залишила своє ім‘я не тільки в Україні, а й у всьому світі. Народився Пилип Орлик 21 жовтня 1672 року. Хлопчик демонстрував неабиякі здібності до навчання. Він відмінно оволодівав ораторським мистецтвом, мав талант до поезії, полюбляв літературу та філософію. Орлик був справжнім поліглотом: знав українську, церковнослов’янську, польську, італійську, болгарську та деякі інші мови. Політичну кар’єру Пилип Орлик почав у Війську Запорізькому, як старший військовий канцелярист та заступник головного писаря. Він — один із найбільших соратників гетьмана Івана Мазепи. До речі, цікавою є й візуальна схожість цих двох постатей: досить лише порівняти портрети обох діячів. Багато сучасних істориків сходяться на думці, що найважливіший результат діяльності Пилипа Орлика — це створення першої української Конституції, яка була першим нормативно-правовим актом такого характеру в Європі. Завдяки їй Орлик вважається одним із перших політиків, які намагалися оформити своєрідну угоду між народом та владними гілками. Орлик — перший гетьман України у вигнанні. Його обрали гетьманом козаки, які емігрували разом із ним після поразки в битві під Полтавою. Усе своє життя Пилип Орлик був справжнім борцем із корупцією — жорстко засуджував це явище та вважав його неприпустимим. 6 статей Конституції, написаної ним, присвячені саме боротьбі з корупцією.   10 жовтня за рішенням Всесвітньої федерації психічного здоров’я за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я з 1992 року відзначається Всесвітній день психічного здоров’я.  У сучасному світі мир – це найбільша цінність та мрія. Адже нестабільність, страх та насилля – не просто лякають та знищують, а й не дають можливості розвиватися країнам, державам, народам… Саме тому існує цей день – Міжнародний день миру (International Day of Peace). Міжнародний день миру відзначають у всьому світі із 1982 року за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН як день всесвітньої відмови від насильства і вогню. До 2001 року цей день відзначали кожен третій вівторок вересня, у день відкриття чергової сесії ООН. Проте в резолюції від 7 вересня 2001 року Генеральна Асамблея ООН прийняла постанову, за якою з 2002 року святкування «Міжнародного дня миру» має проходити кожен рік в одну і ту ж дату – 21 вересня. У цей день ООН закликає всі країни зупинити військові дії і хоча б на 24 години припинити проливати кров. Тільки мирні переговори та вирішення наявних проблем шляхом діалогу і компромісних рішень можуть дати дійсно відчутні результати і користь для всього людства. |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Copyright MyCorp © 2024 |
| uCoz |